Небезпека опісторхозу

Серед населення, яке проживає у басейнах річки Дніпра та його притоків (Сейму, Десни, Сули, Ворскли, Псла), широко поширений опісторхоз, повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області.

За даними управління, значні осередки опісторхозу зареєстровані в Чернігівській, Сумській та Полтавській областях.

Зараження людей опісторхозом відбувається при вживанні в їжу малосолоної, слабо просмаженої, мало провареної річкової риби, яка заражена метацеркаріями (личинковою стадією) опісторхозу.

Лабораторними дослідженнями риби, яка реалізується в несанкціонованих місцях торгівлі, встановлена наявність метацеркаріїв опісторхозу у 15-25 % річкової риби, виловленої у р. Десна та її притоків.

Опісторхоз – хронічне паразитарне захворювання, яке характеризується переважним ураженням підшлункової залози та печінки, життєво важливого органу. Якщо не лікуватись, ці глисти живуть 30 років! При великому скупченні опісторхів жовчні ходи забиваються ними – і з’являється жовтяниця. Протягом усього свого довгого життя паразити виділяють токсини, які можуть спричинити рак або цироз печінки.

Збудником опісторхозу є гельмінт Opistorchis felineus, який паразитує в організмі основних господарів, якими є: людина, коти, собаки, лисиці, песці та ін. Передача інвазії відбувається за участю риб сімейства коропових порід (язь, линь, плотва, чабак, єлець, сазан, лящ, жерех, червонопірка, пескар, подуст, густера). Не буває їх у лососевих, осетрових, а також морських риб.

Збудник опісторхозу міжнародним агентством з вивченню раку віднесено до групи канцерогенів номер один для людини. Лікування опісторхозу є складною проблемою. Людина, заражена опісторхами, зберігає здатність до повторних інвазій протягом усього життя. Причому кожна наступна інвазія погіршує загальний стан організму та ускладнює перебіг захворювання.

Клінічні прояви опісторхозу дуже різноманітні та залежать від фази захворювання. У гострій фазі, яка триває до 3-х тижнів, у хворих підвищується температура тіла, з’являються слабкість, болі у м’язах, суглобах, животі, нудота, висипи та ін. У період хронічного перебігу – з’являються головний біль, запаморочення, болі у правому підребер’ї, нудота, блювота, жовтяниця, безсоння, дратівливість, зниження апетиту. Тривалий час (10-20 років) паразит може перебувати в організмі остаточного господаря, а захворювання протікати роками з періодами загострення хвороби. Оскільки усі клінічні прояви хвороби є неспецифічними, діагноз підтверджується лише на підставі копрологічних досліджень біоматеріалу (фекалій) та серологічного дослідження крові.

Опісторхоз важко і тривало лікується. Значно легше запобігти хворобі, ніж її лікувати.

Як уникнути зараження:

не вживати в їжу річкову рибу без достатньої термічної обробки, проварювання чи прожарювання протягом 25-30 хвилин – дозволяє повністю ліквідувати загрозу зараження опісторхозом;

не проводити засолювання річкової риби в домашніх умовах. Риба вважається знезараженою, якщо концентрація солі не менше 14% від ваги риби, посол потрібно проводити два тижні;

не допускати згодовування сирою рибою котів, собак, вони не лише самі хворіють на опісторхоз, а й стають джерелом, що підтримує захворювання в даному районі, і сприяють його ширшому поширенню;

заморожування нижче 20 градусів протягом декількох днів знезаражує рибу;

не купувати річкову рибу в несанкціонованих місцях торгівлі та на стихійних ринках.

Бережіть своє здоров’я.

 

Навчально-методичний центр цивільного захисту

та безпеки життєдіяльності Чернігівської області