Історична довідка

Любеч – одне із стародавніших давньоруських міст – розташоване на лівому березі р. Дніпра в тому місці, де високі горби оточують з півдня великі болота Перисте і Замглай, клином упираються в низький берег Дніпра, створюючи природну фортецю на річці, яка ніби запирає Верхній Дніпро, Сож і Березину.

Перша літописна згадка про Любеч відноситься до 882 р., але існував він значно раніше.

В IX-X ст. Любеч мав важливе економічне і політичне значення серед стародавніх міст Русі. Ранній розвиток його пов’язаний з вигідним географічним розташуванням.

Письмові джерела X ст. називають Любеч в числі головніших міст Русі, які вели торгівлю з Візантією і який на рівні з такими визначними містами, як Київ, Чернігів, Переяслав одержували від греків контрибуцію.

Любеч був форпостом Києва на півночі, тому тут відбувалися великі битви під час князівських усобиць.

В XI ст. Любеч перейшов у володіння Чернігівського князя і тут в родовому гнізді Володимирського роду в 1907 р. зібрався знаменитий з’їзд руських князів, який вирішував судьбу всіх феодальних князівств Русі. Обговорювалися питання спільної боротьби проти половців і мирного розділу володінь між нащадками Ярослава Мудрого.

В 1147 р. Любеч спалив смоленський князь Ростислав і навіть 12 р. пізніше літопис згадує Любеч в числі пустих, розорених усобицями Чернігівських міст.

В 1180 р. князь Святослав Всеволодович зібрав тут своїх васалів “ряды деющю”. В XIV-XVI ст. Любеч входить до складу Литовського князівства і зберігає значення крупного князівського замку, центра повіту Київської землі.

Археологічні роботи в Любечі почалися в XIX ст. В.В. Антоновичем та Г.О. Милорадовичем, а на початку XX ст. Якимовичем і С. Романовим.

В роки Радянської влади невеликі роботи в 1948 р. провів В.К. Гончаров. В 1957-1960 рр. проведено повне вивчення городища і прилеглих пам’яток Південноруською експедицією ІІМКА під керівництвом академіка Б.О. Рибакова.

Матеріали із розкопок В.К. Гончарова зберігаються в Чернігівському історичному музеї. Всі інші матеріали досліджень Любеча – зберігаються в Державному історичному музеї (м. Москва) (на 1975 р.).

Любецька територіальна громада була утворена в жовтні 2017 року внаслідок об'єднання п’яти сільських рад:

Любецькій  селищній  раді підпорядковуються такі населені пункти:

• Любеч 2071чол.
• Кукарі 8чол.
• Гірки 2чол.

Малинівській сільській раді підпорядковуються такі населені пункти:

• Малинівка108 чол.
• Голубівка 41чол. 
• Довгуни 40чол.
• Коробки 108чол.  
• Маньки 115чол.
• Пищики 4чол.

Смолигівській сільській раді підпорядковуються такі населені пункти:

• Смолигівка 94чол.
• Березівка 39чол.
• Клонів 9чол.
• Скитьки 99чол
• Тулія 8чол.

Т-Шевченківській сільській раді підпорядковуються такі населені пункти:

• Тараса Шевченка 268чол.
• Корольча 66чол.  
• Мокрі Велички 145чол.  
• Вертеча 62чол.

Павлівській сільській раді підпорядковуються такі населені пункти:

• Павлівка  342чол.  
• Духанки 11чол.
• Шумани 53чол.

На території громади функціонують:

• школи – 4
• дитячий садочок - 1
• амбулаторія - 1
• ФАП -  6
• станція швидкої допомоги - 1

Станом на 01 січня 2018 року в громаді проживає 3810 особи.