A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Любецька громада
Чернігівська область, Ріпкинський район

Свято Водохреща

Дата: 16.01.2019 09:48
Кількість переглядів: 302

19 січня 2019
8:30 – святкова літургія в Спасо-Преображенському храмі.
12:00 –  Освячення води на о. Воскресіння, купання в освяченій ополонці.

Запрошуємо любечан та гостей прийняти участь в святкових заходах.

 

Третім і завершальним акордом різдвяно-новорічних святкувань є Йордан, або Водохреща, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. Люди вірять, що у цей день вода очищає та стає цілющою, тому усі бажаючі занурюються в ополонку, щоб бути здоровими цілий рік. (24tv.ua)

Із цим святом пов'язують хрещення в річці Йордан Ісуса Христа святим Іоанном Хрестителем. Згідно з Біблією, під час хрещення на Ісуса з неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух і пролунав голос Божий, тому свято і називається Богоявленням.

 

"Голодна кутя"

У Надвечір’я Богоявлення – 18 січня, або як його ще називають Водохресний вечір, другий Святий Вечір або "Голодна кутя" – українці, як і на Різдво, коли засяє вечірня зоря, збираються за столом всією родиною. На вечерю подають пісні страви – вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю, узвар.

Головна традиція свята – водосвяття. У день Хрещення святять воду у всіх церквах, а також освячують річки, ставки та озера – в них прорубується ополонка, в яку священнослужителі опускають хрест.

Водохресне купання

На Водохреща багато людей бажають зануритися в ополонку, щоб вилікуватися від недуг. Священики та віряни йдуть до заздалегідь прорубаної ополонки як символу річки Йордан. Після того, як священик освятить воду в ополонці, триразово занурюючи хрест, запалюючи вогонь і читаючи молитву, бажаючі занурюються у воду з головою три рази, хрестяться і вимовляють молитву.

Сенс обряду в тому, що віруючі готові піти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру. Він виключно добровільний, оскільки немає жодного обов'язку занурюватися в крижану воду. За переказами, коли Ісус прийняв хрещення, з небес в образі голуба зійшов до нього Святий Дух. Тому свято за звичаєм закінчується випусканням голубів.

Існує повір'я, що свята вода очищає і зцілює. Тому люди стають в чергу, щоб набрати святої води на цілий рік. Говорять: якщо бути присутнім на ритуалі освячення води, можна зцілитися від своїх недуг. За хрещенською водою можна прийти і після свята або набрати її зі звичайного джерела, бо, за переказами, у водохресну ніч навіть проста вода має цілющу силу. Це підтверджує і той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися упродовж всього року, а то й більше.

Традиції та повір'я

У давнину, за кілька днів до Водохреща, або ж увечері 18 січня, молодь йшла до водойми – там парубки вирубували з криги хреста "Йордана", виймали його і ставили поруч з ополонкою та обливали червоним буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками.

Дівчата намагалися чимшвидше прибігти з наповненими водою посудинами додому, щоб судилася щаслива доля – якнайшвидше заміжжя. Вмивалися нею, вкинувши попередньо в посудину з водою гілку калини або коралове намисто, з надією, що стануть ще вродливішими.

У водохресну ніч навіть проста вода має цілющу силу

А ще колись вірили, що після освячення води вся нечиста сила вистрибує з неї та мерзне на берегах, аж поки жінки не забруднять воду пранням.

Процес водосвяття супроводжувався, як правило, пострілами з рушниць та підкиданням голубів, які символізували появу "Божого духа". Все відбувалося в урочистій атмосфері. Люди раділи, вітали одне одного зі святом.

А насамкінець парубочі гурти билися навкулачки, щоб визначити, кому дістанеться "орден" – "йорданський хрест" з криги.

Прикмети свята Хрещення Господнього

– Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.

– На Богоявлення йде сніг – до урожаю, ясний день – до неврожаю.

– Якщо в цей день зоряна ніч – вродять горіхи і ягоди.

– Йде лапатий сніг – на врожай.

– Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.

А опісля...

Наступного дня після Водохреща – 20 січня – вшановується Іоанн Хреститель (Іван Предтеча). З цього часу вже переходять до звичайного трудового ритму. Господині діставали свої починки (полотно, нитки), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, "щоб лихий ниток не плутав". З посвяток вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята ("бо вода не посвячена"). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.

І все ж, на Предтечу хоч люди й готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був, свого роду, ритуальний перехід, а тому й казали: "Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі". В давнину після Водохреща розпочинався новий весільній сезон, який тривав до Великого посту.

За інформацією відділу культури та туризму


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь